You are viewing miram

Luo Biming

> Recent Entries
> Archive
> Friends
> Profile
> My Website
> previous 10 entries

August 28th, 2014


12:46 am - Восстание хоббитов
Саур-Могила самим своим названием на что-то намекает. Вернее, на кого-то.

(Leave a comment)

August 26th, 2014


12:19 pm - Lexica ucrainica
Originally posted by ez98 at Спеціально для <lj user="igor_rewa" /> , а може ще кому знадобиться

http://r2u.org.ua/s?w=&scope=rusb&dicts=all&highlight=on - російсько-українські словники (на жаль, останній том 4-томного словника втрачено)

http://sum.in.ua/ - тлумачний словник 11-томний радянський

http://lcorp.ulif.org.ua/ExplS/ - перші 4 томи сучасного 20-томного тлумачного словника (необхідно мати Silverlight)

http://myslovo.com/ - саморобний тлумачний словник, містить новітню, сленгову та матюкальну лексику

http://slovopedia.org.ua/ - доступ до крадених невідомо звідки фразеологічного словника та словника літературного слововживання

http://hohlopedia.org.ua/ - словники синонімів та інше

Великий список українських словників (деякі мають посилання на онлайн-версії та pdf) тут http://uk.wikipedia.org/wiki/Список_словників_української_мови

Ще багато корисного можна знайти тут http://ua-mova.livejournal.com/212102.html , хоча список застарілий.

(1 comment | Leave a comment)

August 25th, 2014


02:10 am - RIP
andrei_koval
koval_andrei

http://piotr-sakharov.livejournal.com/279408.html

(1 comment | Leave a comment)

August 21st, 2014


11:32 am - Д+Л=Ш
Шагреневая Народная Республика.

(Leave a comment)

August 15th, 2014


12:58 am - See more
See more -- гэта ж таўталогія.

(7 comments | Leave a comment)

August 12th, 2014


10:44 pm - Мологжанское
Ты пробуждаешься, о Байя, из гробницы
       При появлении Аврориных лучей,
Но не отдаст тебе багряная денница
       Сияния протекших дней,
Не возвратит убежищей прохлады,
       Где нежились рои красот,
И никогда твои порфирны колоннады
       Со дна не встанут синих вод.

(Leave a comment)

August 10th, 2014


05:37 pm - Минутка некрофилии

(4 comments | Leave a comment)

August 6th, 2014


02:13 pm - Rosetta meeting the comet - Online now
http://rosetta.esa.int

(Leave a comment)

August 3rd, 2014


03:56 am - Pamiętnik Wileński. Spis rzeczy
Od komitetu redakcyjnego

K.Okulicz: Brzask, dzień i zmierzch na ziemiach Litwy historycznej
W.Chocianowicz: Ziemie wschodnie R.P. w latach 1939-1944
S.Swianiewicz: Strzelcy wileńscy na szlaku katyńskim
W.Sukiennicki: Pomiędzy Niemcami a Rosją
W.Meysztowicz: Marszałek Józef Piłsudski
B.Podoski: Zarys dziejów Uniwersytetu Wileńskiego
J.Godlewski: Na przełomie dwóch epok[ fragment z pamiętnika]
J.Bujnowski: Obraz międzywojennej litelatury wileńskiej
C.Miłosz: Dykcjonarz wileńskich ulic
M.Czapska: Florian Czarnyszewicz (1895–1964)
F.Wysłouch: Polesie w obrazkach
M.K.Pawlikowski: Mińszczyzna
M.Bohusz-Szyszko: Ferdynand Ruszczyc
W.Panucewicz: Odrodzenie Białorusi i jej współczesne perspektywy
D.Fajnhauz: Ludność żydowska na ziemiach dawnego Wielkiego Księstwa Litewskiego
W.A.Lasocki: O litewskich Tatarach
S.Szyszman: Zamek najeziorny w Trokach i jego obrońcy
S.Kościałkowski: Towarzystwo Przyjaciół Nauk
S. Kościałkowski: Archiwa, biblioteki i muzea w Wilnie, Grodnie i Nowogródku
H.Chocianowiczowa: Rossa
S.Mackiewicz: Wilno
Z. Bohdanowiczowa: Elegia

Noty biograficzne
Indeks nazwisk
Od wydawcy

(2 comments | Leave a comment)

02:13 am - Maria Czapska. Florian Czarnyszewicz (1895–1964)
Польскі эмігранцкі празаік Фларыян Чарнышэвіч (1900-1964) ня надта вядомы і ў Польшчы, а, мабыць, зусім -- у Беларусі. Між тым гэты аўтар, сам родам з Бабруйску, стварыў як бы эпічны малюнак жыцьця тутэйшай польскай засьцянковай шляхты пачатку XX стагодзьдзя. Ягонаму пяру належаць чатыры раманы, выдадзеныя ў Аргентыне, дзе ён жыў ажно з 1924 году:

1942 - Nadberezyńcy. Powieść w 3 tomach osnuta na tle prawdziwych wydarzeń
1953 - Wicik Żywica
1958 - Losy pasierbów
1963 - Chłopcy z Nowoszyszek

Вікіпэдыя падае захопленыя водгукі вядомых літаратараў, на чале з Чэславам Мілашам, якія наперабой параўноўваюць прозу Чарнышэвіча з творамі Сянкевіча, Міцкевіча, Талстога ды іншых слынных эпікаў. Пры гэтым адзначаецца, што Nadberezyńcy, "нягледзячы на выдатныя рэцэнзіі... з прычыны Другой сусьветнай вайны і яе палітычных наступстваў так і не ўвайшлі ў канон польскай літаратуры".

Здаецца, гэта варта прачытаць. Абы знайшлося :)

Эсэ Марыі Чапскай пра аўтара ды ягоныя кнігі (у тым ліку і пра беларусізмы ў іх мове) было надрукавана ў 1972 годзе ў лонданскім зборніку Pamiętnik Wileński, вартасьць якога для ўсіх, хто займаецца гісторыяй ды культурай краю, цяжка пераацаніць. У 2010 ён быў перадрукаваны ў Польшчы, але ў Беларусі дагэтуль маладаступны; прынамсі, электронны каталог Нац. б-кі яго не паказвае.





MARIA CZAPSKA

FLORIAN CZARNYSZEWICZ (1895–1964)

[Pamiętnik Wileński. Londyn – Łomianki, 2010. S.225–236. (Wyd. I – Polska Fundacja Kulturalna, Londyn 1972.)]



W sztabie gen. Konarzewskiego w Bobrujsku, rok 1919 czy 1920:

„Smolarzanie weszli i stanęli przy drzwiach nieśmiało.

– Proszę, proszę panowie ku stołowi – zapraszał generał – proszę siadać, od czego są krzesła?...

– Za nic w świecie nie usiądziemy przy Panu, generale, my ludzie prości, postoimy...

– Panie generale – zagadał stary Piotrowski – ja przyszedłem prosić pokornie ażeby pan naszą zaberezyńską ziemię raczył przyłączyć do Polski...

– Ależ panie – odparł generał – ja przecież nie jestem tym, który decyduje o przyłączeniu do Polski krajów...

Piotrowski jakby nie dosłyszał, albo nie zrozumiał słów generała, malując tęsknotę z jaką ludność chutorów i zaścianków czeka Polski «jak człowiek w Poście czeka Wielkanocy...»

- Panie generale, błagam cię, odbierz nas bolszewikom... Zmiłuj się nad nami!...

– Pan domaga się przyłączenia ziemi po Dniepr, a co pan powie na to, że ludzie zza Dniepru również o przyłączenie proszą?...

– Ludzie z za Dniepru również proszą?

– Tak proszę pana...

– ...A jest-że chociaż nadzieja, panie generale, że doczekamy się?..." (cytat z Nadberezyńców Floriana Czarnyszewicza).

Nie doczekali się. Traktat ryski przekreślił nadzieje ludności polskiej znad Berezyny, Szczary, Słuczy, Ptyczy... przekreślił, odstępując połowę Białorusi, szmat wielki dawnego Księstwa Litewskiego Rosji Sowieckiej. Ledwie powstała z gruzów Polska niepodległa nie ufała własnym siłom, chciała zgody ze Związkiem Radzieckim – traktat ryski miał być rękojmią trwałego pokoju.

Read more...Collapse )

(Leave a comment)

> previous 10 entries
> Go to Top
LiveJournal.com